1. Хто з трьох пси... Вам потрібен?
        Гадаю,сьогодні майже всі знають, що коли «болить душа», треба йти до спеціаліста, який називається пси... психолог, психотерапевт, психіатр?
        Психолог – це звичайна людина, яка здобула спеціальну освіту навчена, того як правильно надати допомогу тому, хто до нього звернувся, а не маніпулятор свідомістю людини. Оскільки психолог – не лікар, він не має права призначати вам ліки.
        Психолог консультує психічно ЗДОРОВИХ людей. Тому  у важких ситуаціях в різних сферах життя (проблеми в навчанні, сімейні відносини, відносини в колективі, відносини між батьками і дітьми, проблеми в спілкуванні, вибір життєвого шляху, саморозвиток, конфліктні ситуації і багато іншого).
        Психотерапевт – це зазвичай спеціаліст з вищою медичною освітою і який пройшов спеціалізацію з психотерапії. Він на відміну від психолога, має право призначати ліки.
        Психіатр – це лікар, який працює в галузі діагностики і лікування психічних розладів (захворювань). Використовує переважно медикаментозні методи лікування, але також і різні види психотерапії.
        2. До психолога приходять НЕ ТІЛЬКИ слабкі і нерозумні люди, які самі не можуть вирішити свої проблеми.
        До психолога звертається людина, яка хоче змінити свою поведінку, своє життя в ту чи іншу сторону і шукає гармонійний спосіб, ефективний шлях здійснення цих змін. Психолог – спеціаліст, який може допомогти знайти такий шлях, свій, унікальний для кожного. Якщо у вас болить зуб, ви ж не бачите чогось ненормального в тому, щоб звернутись до стоматолога?
        3. Якщо ти звертаєшся до психолога, то все, про що ви говорите, залишиться між вами.
        Основне правило роботи психолога  –  конфіденційність. Це означає, що ніхто без вашої згоди не дізнається, з яким питанням ви звертались до нього, про зміст вашої з ним бесіди, або і взагалі про сам факт вашого звернення. Це ж стосується і результатів психологічного тестування, яке проводиться в училищі. Про ваші конкретні результати знає тільки психолог. Класному керівнику надаються матеріали в загальному вигляді.

P.S.
На  консультації  у  психолога  ви  завжди  знайдете:
  -  увагу;
  -  конфіденційність;
  -  необхідну допомогу та  підтримку

        Психолог  не дає конкретних  порад, не  оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано».  Психолог використовує  свої  знання, навички, практичний  досвід,  щоб допомогти  Вам побачити  та  усвідомити причини своїх проблем та  шляхи  їх  вирішення.

 

        1. Якщо Ви хочете знайти щастя, перестаньте думати про подяки та невдячності і зраджувати внутрішньій радості, яку приносить сама самовіддача.
        2. Ніколи не намагайтеся звести рахунки з вашими ворогами, тому що цим Ви принесете собі набагато більше шкоди, ніж їм.
        3. Чиніть як генерал Ейзенхауер: ніколи не думайте ні хвилини про людей, які Вам неприємні.
        4. Не критикуйте, не осуджуйте, не скаржтеся.
        5. Пам’ятайте, що Ваш співрозмовник може бути повністю не правий. Але він так не думає. Не засуджуйте його.
        6. Умійте стати на позицію іншої людини і зрозуміти, що потрібно їй, а не Вам. З тим, хто зуміє це зробити, буде весь світ.
        7. Якщо людина намагається використовувати тебе в своїх цілях, викресли її з числа своїх знайомих.
        8. Якщо доля підносить тобі лимон, зроби з нього лимонад.
        9. Будьте зайняті. Це найдешевші ліки на землі – і одні з найефективніших.
        10. Поводься так, ніби ти вже щасливий, і ти дійсно станеш щасливішим.

          1. Повага до індивідуальності дити­ни (врахування бажань, інтересів, по­треб), її самостійності, допомога у по­шуку шляхів виходу зі складних ситу­ацій;
          2. Формування системи цінностей та збереження в сім'ї емоційного ком­форту;
          3. Підвищення психологічної осві­ти батьків, набуття знань, урахування індивідуальних та вікових особливос­тей дитини;
          4. Забезпечення тісного взаємо­зв'язку і взаємодії зі школою та іншими дитячими колективами. Лише дружні, відкриті стосунки ди­тини з батьками, взаємодопомога, турбота та увага забезпечать добрі відносини в сім'ї, бажаний результат виховання.
                    Десять заповідей батькам
          1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно ви­ховувати, треба знати вікові та інди­відуальні особливості дитини.
          2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
          3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
          4. Не ставтеся до дитини зневаж­ливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відпові­дальна особистість.
          5. Будьте терплячими. Ваша не­терплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
          6. Будьте послідовними у своїх ви­могах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для вико­нання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідов­ністю.
          7. Вчіть дитину самостійно прий­мати рішення і відповідати за них.
          8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близь­ких».
          9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласни­ками, друзями. Порівнюйте, якою во­на була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батькі­вської мудрості.
          10. Ніколи не кажіть, що у вас не­має часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.
          Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами пе­дагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
          Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.
                                                                  Я.Коменський
          Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини –але місцем, де можна жити (тільки не єдиним). Місцем де жити хочеться, але не настільки, щоб прагнути ним обмежуватись. Звідки можна впевнено йти і куди радо повертатись. Де все співвідноситься з життям, - де якщо й немає гармонії, є надія .
          В.Леві.
          З посеред багатьох доріг (якими йде у своєму життя людина) сім’я є першою та найважливішою. Ця дорога для кожного особлива, єдина та неповторна, від якої неможливо віддалитися. Кожен з нс народжується у сім’ї, і власне цим ми дякуємо їй за зам факт бути людиною. А якщо народження на світ та входження у суспільство відбувається без сім’ї, то це завжди болісний процес, який впливатиме на все подальше життя.

        1.Виявляй увагу. Цікався, як почуваються батьки, як справи на роботі і ін. Чим ти доросліший, тим більше батьки переживають твоє уявне та явне віддалення від сім'ї. Вони бояться стати не­потрібними. Тож іноді їхні нав'язливі питання і «приставання» — всього лише засіб звернути на себе увагу. Приділяй бесідам з бать­ками півгодини на день.   
Вони будуть сприймати тебе як джерело тепла. А уважній, тур­ботливій людині важко в чомусь відмовити. Отже, твої зусилля не будуть марними.
        2.Розпитуй «предків» про їх минуле. Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні тобі за приємні відчуття. Крім того, ти можеш дізнатися багато несподіваного. Із здивуванням відкриєш, що у твоїх «предків» були дуже схожі проблеми. Може, їхній досвід стане тобі у пригоді.
        3.Створюй атмосферу довіри. Розповідай про себе. Ти маєш пра­во на особисте життя. Зовсім не обов'язково викладати все, як на сповіді. Але якщо ти будеш мовчати, як партизан під час допиту, батьки можуть уявити, що ти великий грішник. І спробують обме­жити твою свободу. А ти ж цього не хочеш?
        4.Руйнуй їхні страхи. Батьки вухом-оком знають про жахи із сучасною молоддю. Якщо ти познайомилась із хлопчиком і не по­спішаєш познайомити його з батьками, мама вважає, що він — на­хабний обманщик.
Познайом домашніх з друзями. Запроси батька сходити з тобою у вихідний до «тренувального» залу. Хай твої рідні переконаються: нічого дурного тут немає! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?
        5.Допомагайте батькам формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, якому можна довіряти. Для цього під­кладайте їм зразки сучасної літератури про підлітків — особливо американських авторів. Там багато пишеться про свободу, самовихо­вання, про права особистості. Запрошуйте їх до психологів — це теж, народ прогресивний у плані розв'язання проблем і конфліктів.
        6.Доводьте, що ви не один такий. Хай мама і тато перегляда­ють з вами молодіжні передачі, читають музикальні дайджести, молодіжні журнали, слухають музику.
        7. Метод дистанційної консультації допоможе розв'язати проблему або прийняти рішення. Під час вечері ненав'язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попро­сіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим.
Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки впораються з легкістю, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились. За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Так що можете скористатись цим під час розв'язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їхній досвід, знання життя. І в той же чаї вони будуть горді довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі «всерозуміючого Будди» для друзів сина чи доньки, вони у важку хвили­ну будуть готові піти назустріч і вам.
        8. Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, не треба зненацька обрушувати цунамі чи кидати цеглину на голову з даху! Готуйте все заздалегідь, потихеньку, краплинками. Не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» А раніше, місяця за два, почніть знайо­мити батька із тонкощами вашого захоплення. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.
Не вимагайте крокодила, почніть з міні-акваріума.
        9. Не вимагайте самостійності — виявляйте її. Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» засте­лити ліжко і не вмієте приготувати навіть яєшню? Як вас можуть відпустити на вечірку до 23.00, якщо ви не в змозі вчасно прийти зі школи?
Доведіть справами, що ви — доросла, достойна довіри людина. Тримайте своє слово. Домовтесь: «Буду о 9.00», прийдіть за дві хви­лини до дев'ятої,— мама буде щаслива. Візьміть на себе частину до­машніх обов'язків добровільно. Спробуйте підробити щоб придбати модний одяг, замість того, щоб вимагати його від батьків.
        Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.
        Дорогі друзі!
        Спробуйте застосувати ці дев'ять заповідей на практиці.
        Не мине й півроку, як замість звичного: «Я вже втомилась від твоїх вибриків! Це горе, а не дитина!» — ви почуєте: «Ні, ні, у мене немає жодних проблем з моїм чадом. У нас повне взаєморозуміння! У мене золота дитина!»

        Дванадцять правил:
        1. Дай партнеру «випустити пару». Доки він роздратований, вам не домовитись. Під час його «вибуху» поводься спокійно, і впевнено, але не зверхньо.
        2 Вимагай від партнера спокійно обґрунтувати свої претензії. При цьому скажи, що будеш звертати увагу тільки на факти. Людям властиво плутати факти й емоції. Тому частіше запитуй: «Це факти чи ваша думка?» Емоції відкидай.
        3. Збивай агресію неочікуваними засобами. Наприклад, спитай поради, згадай минуле, скажи комплімент», (переключи свідомість на щось інше).
        4. Не давай негативних оцінок, а говори про свої почуття. Не кажи: «Ви мене обманюєте»,— скажи: «Я відчуваю себе обманутим».
        5. Попроси сформулювати бажаний кінцевий результат. Пробле­ма — це те, що потребує розв'язання. Ставлення до людини — це фон, на якому її треба розв'язати. Визнач разом з партнером проблему і зосередься на ній.
        6. Запропонуй партнеру висловити свої думки щодо проблемного питання і свої варіанти розв'язання. Не шукай винних, а шукай вихід із ситуації. Не зупиняйся на першому ж варіанті, створи спектр, а потім обирайте кращий. Шукайте варіанти, які влаштовують обидві сторони. Ви обидва повинні стати переможцями.
        7. У будь-якому випадку дай партнеру можливість «зберегти своє обличчя». Не дозволяй собі відповідати на агресію агресією. Не чіпай особистість партнера.
        8. Відображуй, як луна, зміст висловлювань партнера. Частіше запитуй: «Я правильно зрозумів, що  ?», «Ти хотів сказати... ?» Ця тактика не тільки унеможливлює непорозуміння, вона демонструй повагу до людини, що зменшує агресію.
        9. Тримайся «на лезі ножа», в позиції «на рівних». Тримайся в позиції спокійної впевненості, вона втримує партнера від агресії, допомагає обом не «втратити обличчя».
        10. Не бійся вибачитись, якщо відчуваєш, що винен. По-перше, це обеззброює партнера, по-друге, викликає повагу.
        11. Обговори взаємостосунки в майбутньому.
        12. Незалежно від результату розв'язання конфліктної ситуації, намагайся не руйнувати взаємостосунки. Вислови свою повагу і добрі наміри, шкодування з приводу виникнення конфліктної ситуації. І якщо ти збережеш стосунки і не даси співрозмовнику «втратити обличчя», не треба буде шукати нового партнера. Адже знайти нового надійного, неконфліктного друга (подругу, знайомого...) — завдання не з простих.
                                                (За Неллі Власовою)

Яке вміння найрідше зустрічається? — Вміння віддавати.
Яке вміння найкраще? — Вміння віддавати.
Яке вміння найважче? — Вміння мовчати.
Яке вміння найважливіше? — Вміння запитувати.
Яке вміння найпотрібніше? — Вміння слухати.
Яка звичка найнеприємніша? — Звичка сперечатися.
Яка звичка найшкідливіша? — Балакучість.
Яка людина швидше приходить до Бога? — Милосердна.
Яка людина найсильніша? — Яка здатна осягнути істину.
Яка людина найслабша? — Яка надіється на власні сили.
Яка людина найрозумніша? — Яка слідкує за своїм серцем (духовно).
Яка симпатія найнебезпечніша? — Симпатія до свого тіла.
Яка людина найбідніша? — Яка більше за все любить гроші.
Чим протистояти біді? — Примиренням.
Чим протистояти стражданню? — Терпінням.
Яка ознака здорової душі? — Віра.
Яка ознака хворої душі? — Безнадія.
Яка ознака не привальних дій? — Роздратування.
Яка ознака добрих вчинків? — Мир в душі.
Яка людина помирає заживо? — Байдужа.
Яка людина ніколи не помре? — Та, що любить Бога і ближніх.
                                                                                Мати Тереза